Центр управления персоналом » Страница критика » Львів. Ресторан «Бухара», вул. Фурманська, 6
29-02-2012

Львів. Ресторан «Бухара», вул. Фурманська, 6

Страница критика | Переглядів: 3706
 
Етнічна кухня, заморські страви, екзотика… Все це досить швидко замінило звичні для нас страви, проте підходи та ментальність залишились нашими.

Мова йтиме про один з ресторанів східної кухні, а точніше узбецької. Ті, хто відвідували різні ресторани, що презентують різну кухню мають можливість порівнювати. Ті, хто не часто бувають в ресторанах, особливо в етнічних, будують свої враження про звичаї, ментальність, смаки саме з того що доводилось побачити в ресторані. Тому, саме узбецька приказка: «Якщо ти багатий – ти їси плов, а якщо бідний – ти їси тільки плов» досить точно підходить в даному випадку.

Бажання відвідати цікаві страви, які не готуються повсякденно і в кожній кнайпі буває в кожного, проте, інколи кухня (пропоновані страви) можуть бути настільки екзотичними на смак, що не кожен наважується замовити те назву чого не вимовляю навіть офіціанти.

Ресторан, на  який впав вибір, було обрано не випадково. Зупинилися на ньому, в основному через відгуки знайомих відвідувачів, які в свою чергу, окрім рекламацій нічого не висловлювали. Проте, політика «критика» залишається не змінною – доки сам не переконаєшся, висновки на-загал робити – зась. 

Отож, починати з початку – з місця розташування, варто – оскільки  сам заклад знаходиться в старій частині міста на досить тихій вуличці, проте, що стосується доїзду та паркінгу тут все трішечки інакше. (мінімальний кліренс автомобіля, для бокового «залітання» на тротуар вулиці де розташований заклад повинен бути не менший ніж 215 мм. (характерно для позашляховиків smile )) Але, якщо гуляти пішки, це не стає на заваді. Далі попадаємо в сам ресторан, враження про Узбеків складається двояке, чи то мова йде про цілковиту домашню гостинність, чи то про повне не усвідомлення канонів ресторанної сфери. Поясню, кожен з нас доволі таки ніяково себе почуває у випадку потрапляння до когось в гості, якщо його не чекають, а враження склалось саме таке. Ніхто нікого не зустрічає (чи то не зауважили чи то не признали за клієнта), хоча, як підказує здоровий глузд – «всі свої, вже тут» точніше поруч, активно складають список покупок для когось з персоналу що відряджається на закупи. І тут, мимоволі ставши слухачем закрадається перша думка: чи дійсно, як описано поварі узбеки? Не знаю і не мав бажання знати, до чого йдуть макарони «павутинка» куплені на місцемому Українському базарі, але знаю точно, що на день треба дві пачки. (решту не буду описувати, щоб не звинувачували в промисловому шпіонажі) Після списку черга дійшла і до мене, один з працівників закладу вказав на сходи що вели на гору, до іншого залу. На горі чекала досить пристойна обстановка, відвідувачів та персоналу окрім бармена не було (обідній час) Який при нашій появі зберігав стриманість та непорушний спокій. Обрали місце коло вікна (яке, як в результаті з’ясувалось, слугувало і за кондиціонер і за вікно) Пригледівшись до столів, які можливо є зручною для кальяну та до оббивки на меблях, задались питанням, чи то такий стиль чи то меблі вже явно «не свіжі» - не змогли визначитись, тому і не піддавали сумніву та оцінюванню. Але що дійсно впало в око, точніше в ніс – це неприємний запах. Завжди, в мене складалось враження, що саме в східних країнах широко побутувало питання аромо-атмосфери приміщення. В даному випадку, було щось не те, мені, людині яка палить, шпитив запах прокуреного тютюном приміщення і це було не приємно.

Що стосується решти персоналу та сфери обслуговування загалом, висновок один, що підтвердив слова та рекламації інших відвідувачів – ніяке. (Гучні розмови персоналу про косметику побутові та мотремоніальні негаразди з паралельним розчісування волосся за сусіднім столом, не складають позитивного враження) Більше говорити не буду можна привести ще багато моментів, але це вже питання власників, які повинні все це бачити та впливати.

Отож, з замовленням страви не було сумніву – манти. Це те що я люблю і можу належно оцінити. (зауважу, я ніколи не ходжу голодним, коли мова йде про оцінювання, оскільки голод призводить до дратівливості та не дає можливості належно оцінити страву!) Тому саму страву я оцінив, як таку, що можна їсти будучи голодним, або не знаючи якою вона повинна бути. Мушу визнати, що бармен, яка проводила розрахунок, чемно поцікавилась чи засмакували манти.

Висновок можна зробити простий: любов до східної кухні та культури, яку нам пропонують в ресторані можна зробити хибно, оскільки на-сьогодні, даний заклад не є тим що належно презентує східну культуру, якість обслуговування та гостинність, про яку ходять легенди і на сам перед кухню як таку.

Захід на mapia.ua

Середній бал: 2,4

Критерії оцінки


Подписка

Имя
Телефон
SMS-информирование:
E-mail
Выберите тематику* Подбор персонала
Обучение персонала
Аутсорсинг продаж
Консалтинг
Новые вакансии
ВСЕ ТЕМЫ


//true//true